Журнал «Art Partner». Бажання бути

Бажання бути…

Виставку графічних робіт черкаської художниці Тетяни Черевань було відкрито восьмого липня у художньому музеї. Триватиме вона протягом місяця (до десятого серпня). В експозиції є пастельні натюрморти художниці, але головні — зображення жінок, які представлені у серіях “Мої подруги”, “Я ніколи не буду твоєю” та “Кінець цивілізації”. Навіть сама назва виставки “Бажання бути…” визначає пріоритет жіночого образу. Жінка в роботах Тетяни перетворюється на квітку, а квіти стають жінками. Образ кожної жінки — це образ богині, який створюють не лише багатозначущі орнаменти та символи, але й золота палітра кольорів. Жіночий світ, створений художницею, — бездоганний та самодостатній. Чоловікові визначене лише місце глядача…

— Таню, чому така назва виставки?

— Усі ми прагнемо кимось бути в житті. Прагнемо стати успішними, отримати визнання. Та лише отримавши бажане, жінка розуміє, що головне — це бути просто жінкою.

— Але Ви справляєте враження жінки, в якій усе гармонійно поєднано — і професійний успіх, і жіноче призначення…

— Були моменти, коли переважало щось одне. Наприклад, коли мене зарахували до Художньої академії у Києві (здійснилася моя давня мрія), я не змогла там навчатися, тому що віддала перевагу чоловікові та майбутній дитині. Я думаю, що жінка — це гармонія, тому вона обов’язково досягає у житті гармонійної рівноваги.

— Чим для Вас є успіх та визнання?

— Це, звичайно, відчуття того, що твоя праця потрібна. У цьому плані я вважаю, що досягла певних успіхів, тому що мої роботи купують, я маю постійних клієнтів, а тепер ще й ученицю. Деякою мірою демонстрацією успіху є і ця виставка. Я змогла заробити кошти улюбленою справою, оформити велику кількість робіт, випустити буклети, афіші. Це є свідченням ще й змін у середовищі потенційних клієнтів, у Черкасах усе більше людей цікавиться живописом, намагається придбати собі щось особливе.

— Чому на Ваших роботах немає чоловіків?

— Узагалі, в мене є роботи, де присутні чоловіки, але поряд із жінкою. Чоловік — це щось статичне і надійне, жінка — це динаміка та зміни, тому вона більш цікава для художника. Жінка володіє певною пластикою, магією, яку хочеться зобразити. Проте я дуже люблю чоловіків, нам без них не обійтись, підтвердженням може бути цикл “Кінець цивілізацій”.

— Індивідуальна виставка для кожного художника — це звіт та завершення певного творчого етапу. Що цікавого ми зможемо побачити на Ваших роботах у майбутньому?

— Мені хочеться створити галерею дитячих портретів та поєднати їх в експозиції з картинами, де будуть зображені рибки (ми ж дуже часто говоримо своїй малечі “рибка моя”).

Також плануємо проведення спільної виставки еротичних картин з З. Бобічем. Але думаю, що цю виставку нам доведеться проводити у Києві, тому що не можемо уявити місце у Черкасах, яке змогло б розмістити таку експозицію. Крім того, дуже багато роботи треба провести зі свідомістю наших глядачів.

Ілюстрації: Тетяна Черевань — «Віка», «Женя», «Зоя».