Журнал «Art Partner». Внутрішня кАрта

Внутрішня кАРТа

Іноді художня виставка сама по собі стає мистецьким твором. Експозиція може мати всі ознаки окремої картини — ідея, композиція, кольорове рішення, техніка виконання. Подібні виставки нерідко називають арт-акціями, а відвідини подібних заходів надовго запам’ятовують глядачі. Такою виставкою була минулорічна київська «Пломба» від групи художників арт-проекту «USMOTREL» із Черкас. Сто калейдоскопів, які стали головними об’єктами художньої експозиції, доводили марність начебто реального буття, змусивши заглянути у світ нереального, запам’ятали столичні глядачі. Цьогоріч вони із задоволення прийшли на ще одне арт-дійство від черкасців. В одній із київських галерей в середині лютого відбулась виставка “Внутрішня кАРТа”. Різнопланові художники об’єднались в групу, щоб створити арт-дійстність, цікаву не лише самому художнику, а й широкому загалу публіки.

Внутрішні світи дуже різних художників об’єднує певна ідея. От і запропонували художники глядачеві таку собі карту внутрішнього арт-світу, в якому живуть митці, де кожний із них створює окремий світ. Як і годиться мандрівникам (а саме роль мандрівника була відведена глядачеві), треба мати відповідні засоби пересування територією. І хоча художники пропонували кожному глядачеві скористатись для мандрівки внутрішнім дирижаблем, саме об’єкти, що зображують транспортні засоби стали головними у експозиції. Олександр Дувінський створив декілька металевих скульптур: літаки у валянках, собача упряж, наїзниця на дворучній пилці, сом на колесах та величезний човен-риба, що проковтнув кілька картин… «Об’єкти повинні наближатися до стану розпаду. Матеріальне не може претендувати на вічність — це прерогатива духовного. За допомогою матеріальних засобів не можна створити, передати духовне. Використовуючи іржаве залізо, я хотів показати безглуздість абсолютизації матеріального. Кінець виставки мав бути ознаменований «рубанням» цих об’єктів, але в галереї нещодавно зроблений ремонт, гадаю, ми б не змогли відшкодувати потім збитків. Тепер привеземо їх в Черкаси і повеселимо місцеву публіку», — коментує свою роботу майстер.

Художник-графік Сергій Козаченко та фотограф Олексій Паленко представили на суд публіки серію фотооб’єктів, на яких зображені животи художників-учасників виставки. «Живіт — це символ набагато ближчий та вагоміший за писанку. Розмальовуючи писанку, ми створюємо зовнішній світ. Розмальований живіт — це сакралізація внутрішнього світу, де і народжується мистецтво. Це візуальний прояв внутрішніх гармоній. Ці животи стали додатковим штрихом до виставки, символізуючи певні кордони між внутрішнім та зовнішнім світами», — така концепція робіт від Сергія Козаченка.

Ніжні вишивки Ольги Сокуренко з одного боку контрастували із залізним наповненням експозиції, а з іншого боку цей контраст лише підкреслював єдність протилежностей. Графічні роботи Володимира Бабченка виражали внутрішнє наповнення світів — чого тільки не має в головах у художників!

Теплі та світлі роботи Тетяни Черевань та Ярослава Могильова довершили експозицію, надавши їй затишку та домашньої атмосфери.

Новими творами порадувала публіку Анна Пелих. Цього разу вона створила не лише нові маски, але й світильники. «Я чула про минулорічну виставку «Пломба». Дуже хотілось попрацювати в команді з цими художниками. Тому я дуже рада, що впродовж року ми разом не лише товаришували, але й змогли, працюючи, пройти вперед. Дуже хотілось «погратись», і ця виставка надала таку можливість. Крім того, ми продемонстрували київській вибагливій публіці свій високий потенціал», — говорить Тетяна Черевань.

Величезна риба, створена А. Дувінським, поласувала роботами Юрія Коваля.

Є у виставки День народження та День закриття. День Народження художники святкували за підтримки неабияких музик. Володимир Соляник, найкращий джазовий піаніст України, прийшов підтримати черкаських друзів. З Черкащиною його поєднують не лише джазові акції, що влаштовує Сергій Крашенінніков, але особиста дружба з Сергієм Козаченком.

За підтримки директора фестивалю «Славське-рок», в якому брали участь художники цього арт-угрупування, Сергія Харчука гостей виставки розважили і музиканти німецького рок-гурту «Mamasweed». «Це одна з найуспішніших команд Німеччини. Їхні гастролі Європою мали шалений успіх. Навіть Франція, можливо, вперше після підписання Версальського договору, прихильно поставилась до німецьких музикантів», — розповідає Сергій Харчук.

Зрозуміло, що така масштабна подія потребувала чималих організаційних зусиль. Тут художникам допомагали всі: і друзі, і колеги. Але без солідних спонсорів така подія навряд чи відбулася б. Незважаючи на складні економічні умови, художникам вдалось знайти підтримку з боку сильних цього світу. Особисто підтримав виставку Черкаський міський голова Сергій Одарич. Також вагому допомогу надав художникам Народний конгрес «Моя Вітчизна» в особі Миколи Кушнірова, Петра Данилішина та Ігоря Маглича.

«Я дуже вдячна людям, які змогли матеріально підтримати цей проект. У Києві були здивовані, що ми подужали таку акцію в цей складний час. Усі наші заходи пройшли на дуже високому рівні. Це свідчить про те, що головне сьогодні — підтримувати один одного. Добрі взаємини та настрій допоможуть нам здолати всі труднощі. Через деякий час ми зможемо продемонструвати нашу виставку в Черкасах. Думаю, ми потішимо своїх земляків», — говорить куратор арт-проекту Наталія Вернидуб.

Ілюстрації: Вершниця · Літак у валянках · Соляник · Животи · А. Дувинський · Світильник А. Пелиха · Риба-сом · Риба-човен · Музиканти «Mamasweed» · Маска.