What I carry in my heart, never dies

Те, що я несу в серці, не вмирає ніколи

На полотні розквітає полонлива дівчина, її ніжний погляд звернений до тебе, наче питання, що наближається до глядача. У ньому відбивається спокій і впевненість, вкорінені в серці цієї миті. За нею проступає постать коханого, що м’яко обіймає її, наче крила ніжності, огортаючи від світу. Волосся дівчини, живе й летюче, танцює під лагідним дотиком вітру. А перед нею — її серце, зігріте любов’ю, здатне вмістити всі таємниці й витримати випробування часу.

Українська міфологія й культура предків сягають глибин, просякнутих духовністю та мудрістю. У цій картині білі лілії символізують чистоту, натхнення й красу. Вони не лише оживають на тілі дівчини, а й нагадують про глибокий зв’язок зі світом природи й духовною спадщиною наших предків.

Тож ця картина несе не лише красу й глибину, а й можливість для кожного глядача знайти власне прочитання. Відчувається, що дівчина на полотні пропонує не тільки свій погляд, а й невидиму нитку єдності, що з’єднує душі. У цьому зв’язку відчувається надійна опора й віра у власні сили. P.S. Робота має відреставровану ділянку. Спереду картина виглядає бездоганно, а ззаду видно, де було пошкодження. Один із колекціонерів хотів продати роботу Пікассо «Марія-Тереза», тож запросив друзів — і випадково пробив картину ліктем. Після реставрації він продав її ще дорожче, а страхова компанія йому виплатила.

Робота виконана акрилом на полотні й укрита захисним лаком для довговічності. Є невелика ділянка, ретельно відреставрована, — я додала детальне фото цієї реставрації для вашого ознайомлення.