І кохайте її, просто так, за те, що вона є

Акрил на папері «торшон», 50 × 70 см, 2009. Робота знаходиться в Україні.

Із серії «Межі дозволеного» (персональна виставка, Київ, 2010). Дві роботи задумані як пара протилежностей, майже диптих: одна жінка оголена, друга — у хіджабі. Пара до цієї роботи — «Кохайте в жінці мрію і таємницю…».

Назва кожної роботи — рядок із вірша, який супроводжував серію:

Кохайте жінку за гріх, який вона винесла з раю,
а не за те, що найкраще за всіх вона готує й пере.
Кохайте жінку за смуток, який вона від вас приховує,
за те, що поруч із нею тягар проблем швидше меншає.
Кохайте жінку за розум, і великий, і скромний,
за гомін дитячих веселощів світанковим ранком у вашому домі.
Кохайте жінку за ніч, яку вона вам дарує,
і за бажання допомогти, коли ви смертельно втомилися.
Кохайте жінку за лестощі, що пестять ваш слух,
і за безцінний дар небес — терпляче слухати сарказми.
Кохайте в жінці мрію й інтригуючу таємницю.
Не принижуйте красу докором, кинутим випадково.
Кохайте в жінці протест, як переможець любить слабких.
І просто так, за те, що вона у вас є, — кохайте її!